На невисокій монастирській скелі, що височіє над закінченням Севастопольської бухти, збереглись залишки стін та веж середньовічної твердині Каламіта.
Інкерман виник у VIII-IX століття як візантійсько-херсонеський форпост(на місці давнішого таврського поселення), спершу відомий як Каламіта.
Зручне розташування на горі, це укріплення, призначалось для захисту Херсонеса – головного міста північної провінції імперії. Тоді Каламіта складалась із 4 веж. Після появи хозарів у Криму фортеця припинила існування.
Однак правителі князівства Феодоро князь Олексій наказав відновити твердиню. Вирішив зробити Каламіту морськими воротами своєї держави, феодорити повністю перебудували оборонні стіни, зруйнували вежі замінивши новими. Фортеця захищала порт князівства Феодоро – гавань Авліту, яка розташувалась в Кілен-бухті.
Вже після приєднання Криму до Русі фортеця в Інкермані втратила військове призначення. Статус міста Інкерман отримав у 1976 році під ім’ям Білокам’янськ. У 1991 році місту була повернена його історична назва.
Інкерман виник у VIII-IX століття як візантійсько-херсонеський форпост(на місці давнішого таврського поселення), спершу відомий як Каламіта.
Однак правителі князівства Феодоро князь Олексій наказав відновити твердиню. Вирішив зробити Каламіту морськими воротами своєї держави, феодорити повністю перебудували оборонні стіни, зруйнували вежі замінивши новими. Фортеця захищала порт князівства Феодоро – гавань Авліту, яка розташувалась в Кілен-бухті.
Вже після приєднання Криму до Русі фортеця в Інкермані втратила військове призначення. Статус міста Інкерман отримав у 1976 році під ім’ям Білокам’янськ. У 1991 році місту була повернена його історична назва.
Немає коментарів:
Дописати коментар