Гірські масиви на території району – це Бескиди та Східні Горгани.
Пнівський замок поблизу села Пнів, що одразу за Надвірною. Не дивлячись на назву, Пнівський замок відноситься до м.Надвірна, тому що знаходиться в межах цього селища, а не сусіднього Пніва.
Свого часу це була могутня твердиня, яку жодного разу не вдалося захопити ворогам. У 1676 р. Пнівський замок витримав довготривалу облогу турецько-татарських загонів.
Пнівський замок заснували в XVI столітті молдавські магнати Куропатви. Дивно, що замок був споруджений у холодній карпатській місцевості, можливо тут проходив важливий торгівельний шлях. Кажуть, що тут була митниця.
Від замку йшло два підземних ходи. Перший виводив до парку у центрі Надвірної, а другий до Манявського Скиту. Якщо в існування першого можна вірити, то існування другого виглядає більш ніж фантастичним, тим паче, що до Маняви напряму через гори відстань є більшою 30 км. Хоча монах в Манявському скиті теж розповідав про існування такого підземного ходу.
В наші дні замок має вигляд однієї з поширених на Західній Україні руїн з цікавою історією. Останнім часом ведуться розмови про реконстукцію замку, тому є шанс сподіватись, що найгірші дні споруди уже залишились в минулому.
Ці землі родина Куропатвів отримала у якості подарунку від Владислава Опольського. На той час гостро стояла потреба захисту межі польських земель, тож умовою подарунку було зведення фортеці. Куропатви із задачею справились.
Існує легенда, що в одному із замкових підвалів поховані скарби древнього роду Куропатв.
Стіни замку були зроблені з сірого тесаного каменю, місцями використовувався червона цегла.
У 19 столітті, після серії руйнувань, замок втратив своє первинне значення.
Місцеві жителі стали розтягувати стіни замку на будматеріали.
До сьогоднішніх днів добре збереглася лише північна стіна замку. На ній ще залишилися сліди первісної штукатурки будівлі. Залишилися стояти кілька веж, збереглися підземні каземати.
