Проїжджаючи дорогою зі Стрия до Моршина, замітила табличку Підгорецький маєток 5 км.
Ось так почалась наша подорож. Подолавши 12 км., туди і назад. Стартували зі Стрия.
Перше село Слобідка
Церква Різдва Пр. Богородиці 1905
Дерев`яна церква була збудована у 1905 році. До другої світової війни покровителькою церкви була Гізеля Баранська з Нижньої Лукавиці. Належить православній громаді.
Друге — Верчани
Збережена церква у Верчанах походить з 1826 року.
Дерев’яний храм Архістратига Михаїла у Верчанах є пам’яткою архітектури місцевого значення. Святиню для релігійних потреб почергово використовують (використовували?) громади УГКЦ і УПЦ КП, що іноді приводило до конфліктних ситуацій. Почергові богослужіння між громадами УГКЦ та УПЦ МП розпочались 31 липня 1991 року.
Третє це Підгірці
Основне, не забуваємо, що ми в Стрийському районі.
Рушаємо в пошуку маєтку...
А от і він, неподалік.
1660 році Ян Собєський напав на Стрийське старство, із силою відібрав посаду старости — Криштофа Конєцпольського.
У 1668 р. Собєський подарував Мисливський замок у Підгірях угорському шляхтичу Печару, бо він врятував життя Яну у битві з турками. Шляхтич після втрати дружини, від епідемії чуми, залишається з однорічним сином Томашем, віддає хлопчика на виховання сторожу замку, а сам продає маєток.
І тоді Мисливський замок належить польському Бронштейну, який купив титул барона Бруницького.
Перший власник Яблоновський (1711—1777), він був послом Речі Посполитої. Також заснував наукове товариство Яблоновських.
Яблонський перебудував палац, витративши 200 тисяч злотих, це враховуючи умеблювання, бібліотеку, фонтан та упорядкування парку.
У 1740 році він одружився з удовою Казимира Сапіги Кароліною Радзивіл. Яблонський забуває про витрати у Підгірцях та купляє кілька сусідніх сіл та береться за будівництво нового палацу у Ляхівцях (теперішня назва Білогір'я, Хмельницька обл.). При цьому інтерес до свого маєтку у Підгірцях втрачає, доручив опікуватися родичам, які нічого не робили.
Замок відомий легендою про "Паню заклєнту", що з польської мови означає - проклята жінка, яка в білому одязі по ночах бродить по замку.
Це було восени 1648 р. Війська Б. Хмельницького, оволодівши Львовом, просувалися все далі на захід.
Утік із Підгірцівського замку до Стрия і князь Яблоновський - потомок відомого гетьмана, залишивши молоду дружину. Вона хвилювалася, ходила по узліссі...
Побачила козака.
Побачила козака.
— Мій чоловік утік від вас, козаків. Ви хочите мені помститись.
- Ні, - відповів юнак, - ми не розбійники, а борці за правду і волю.
Блакитні очі пані засвітились. Богатир-козак набли-зився до неї, міцно обняв і поцілував. То була щаслива мить, яка стала для них вічністю.
- А як же чоловік?
- Ненавиджу його! Він старший від мене на 32 роки.
- І ти з ним живеш?
- Мушу, такий закон у шляхти. …
Удосвіта до палацу несподівано приїхав князь Яблоновський з охороною. Заглянув у кімнату дружини і завмер...
Четверта трійка швидко впоралася із сміливцем козаком. І він тепер лежав мертвий, розкинувши руки. - Кат, кат! - вигукувала княгиня. - Ти мене більше ніколи не побачиш! - І пішла до лісу. - Стій! - закричав шляхтич. - А то … погано буде. Вона зупинилася. - Що хочеш у мене? Ти відібрав у мене любов, а разом з нею і життя… Більше княгиню ніхто ніколи не бачив.
Кажуть, що вона сховалася у монастирі біля Розгірчого. Тіло козака панські слуги віднесли на узлісся і там поховали. Від тоді тут сумно шепочуть липи, дуби, ясени. Кажуть, що в цій монотонній мелодії іноді чути дзвінкий юначий голос та журливий плач жіночий.
Бруніцький перебудував маєток у стилі бідармаєр та заклав 2,5 гектару парку.
Неподалік знаходиться готельно-ресторнанний комплекс.
Неподалік знаходиться готельно-ресторнанний комплекс.
Власником стає Яблоновський (1711—1777), він був послом Речі Посполитої. Також заснував наукове товариство Яблоновських.
Перебудова Яблоновському вийшла у 200 тисяч злотих, враховуючи умеблювання, бібліотеку, фонтани та упорядкування парку.
Вигідно одружившись у 1740 році з удовою Казимира Сапіги Кароліною Радзивіл, Яблоновський швидко забуває про витрати на Підгірці, докуповує кілька сусідніх сіл і береться за будівництво нового палацу у Ляхівцях(село Білогір’я, Хмельницької області). При цьому інтерес до свого маєтку князь втрачає цілком, доручивши опікуватися маєтками родичам.
У 1815 році новий господар – барон Юзеф Брунцицький, перебудував маєток у стилі бідармаєр та заклав 2,5 гектару парку.
Пізніше успадкував онук Юліан Мар’ян. Народився 1864 року у Львов, навчався в гімназії Франца Йосипа. Під час навчання захопився ентомологією і зібрав велику колекцію комах і метеликів. Свої наукові досліди систематично публікував у наукових збірниках Академії наук у Кракові.
17 серпня 1890 року у Городенці Юліан взяв шлюб з Івою Ромашкан. Подружжя оселилося у Стрілкові, де у нього рік по року народилися двоє синів Юліан Яків Юзеф (1891-1940) і Юзеф Франц Альберт(1892-1936). Доля обох складатиметься важко – молодший брат усе життя лікуватиметься і помре у 34 роки. Юліана Якова у 1940 році разом з багатьма іншими польськими офіцерами закатують у Катині. А поки хлопці були малими, їхній окрилений естетизмом і сімейною ідилією батько вирішує, що в маєтку у Стрілках бракує місця і береться перебудовувати Підгірці.
У 1892 році барон у Стрілкові займається господарством, вирощує розсадники плодових і декоративних дерев, а також кущів і квітучих рослин, який згодом перенесе у Підгірці.
Цікаво, що спершу Юліан виявив інтерес до картоплі.
Для перебудови палацу Бруницький використав цеглу власного виробництва.
Остаточного вигляду палац набув у 1895 році.
У його підвалі містилися комори, винний погреб, льохи на насіння, кухня з піччю і кімната сервірування, звідки страви і продукти поступали на поверхи спеціальним ліфтом; чотири господарські кімнати головним чином для прислуги і білизни, кімната економа з архівом документів і канцелярія. На першому поверсі були вестибюль, передня, салон, робочий кабінет барона, будуар, дитяча та ігрова кімнати, ванна, кімната слуги, дві житлові кімнати. На другому поверсі розміщувались три житлові кімнати і три кімнати для гостей, передня, фойє і пасаж, кімнати слуги і вихователя. Окрема кімната на горищі. Довкола містилося багато господарських споруд, хліви і власна гуральня.
На самоті, втративши чоловіка і синів, доживала свій вік у Підгорецькому палаці пані Іва Бруницька. Їй уже бракувало і статків, і сил, і натхнення, аби знову відновлювати таке плекане дітище барона. Лише розкішний салон у стилі бідермаєр, кілька зразків меблів і низка дивом збережених мистецьких творів нагадували про недавню розкіш. Та й це безслідно зникло у Другу світову. Зникло слідом за своєю господинею, яку, швидше за все було замордовано в одній з радянських катівень.
Щодо самої будівлі, то вона потрохи «вмирала» вже у пізніші часи, коли тут були технікум, школа-інтернат, сільрада та рибгосп. Саме останній, розводячи у палацових підвалах рибу, розвів водночас надмірну вологість, чим спричинив найбільшу шкоду.
Замок відомий легендою про "Паню заклєнту", що з польської мови означає - проклята жінка, яка в білому одязі по ночах бродить по замку.
Баран Юліан Бруницький одружився з Євою та мали 2 синів Юліана і Юзефа. Після смерті барона сини поділили маєток. Але старший помирає і все успадкував Юліан. Юліан виїхав в Англію. А в Підгірцях залишилася мати пані Єва. У 1939 році її вигнали із замку. Вона жила у слуги, а потім вивезли в дім пристарілих.
За часів Бруницьких палац був гарно декорований орнаментованими шпалерами, картинами, статуями, канделябрами. За однією з легенд в центральному салоні замість стелі навіть був величезний акваріум. У маєтку була бібліотека, де зберігалося понад 1000 томів видань і архівних матеріалів; пивниці для вина та лабіринти підземних ходів.
На охоронні маєтку стоять дві скульптури левів.
А неподалік стоїть справжній палац.
А це зал «У Бруніцького»...
На охоронні маєтку стоять дві скульптури левів.
Вказівники по комплексу...
Занепад сільськогосподарської тракторної бригади надали друге життя... І тепер це «Підгорецький маєток»...
А це зал «У Бруніцького»...
Досить непогана задумка. А місце спокійне та тихе.
Газони покошені, акуратна та прибрана територія.
Також є мостик та струмочок з лататтям білим, рожевим...
Ідеальне місце для весільної церемонії.
Северин з золотим левиком.
Ось такий він Підгорецький маєток.
Зупинка... Майбутнє в твоїх руках.
