Першу письмову згадку про Золочівський замок датовано 1532 роком, але споруди.
Перше, що вражає подорожнього, – надбрамний корпус, а зайшовши на територію замку, потрапляєш в іншу епоху.
У дворі розміщено два палаци. Один із них – Великий палац, а навпроти виїзної вежі красується Китайський…
Будівництво Золочівського замку продовжив син Якуба – польський король Ян ІІІ Собеський. При ньому замок здобув статус королівської резиденці. Золочівський замок уподобала дружина короля.
Є легенда, що коли у замку була вязниця в ній відбували покарання національні визовителі, один з них був герой Янусик, якого засудили на смерть. І от на передодні судного деня, сниться Янусику сон: «йому наказали знайти камінь з отвором у середині, покрутити пальцем у ньому та загадати бажання». Зранку сталось диво у його камері був камінь, і як у сні він покрутив пальцем, та його бажання здійснилось. Янусикові передали тарілку із схустинками, які він звязав та по них зумів утекти.
На одному зображено два вінки і перші букви слів. Терновий вінок символізує трагедію, маковий – смерть. Почали досліджувати і виявили, що латинські написи датуються кінцем XIV – початком XV ст. ст. Під каменями були закопані кістки птахів, отже, тут вчиняли жертвоприношення. «Це сатанинські камені. Біля каменя стоїть людина у чорній одежі, обертається, а за плечима у нього смерть». Різні науковці зійшлися на думці, що написи на каменях висікли лицарі Ордену тамплієрів. Ще Сталін та Гітлер шукали три камені, на яких написана доля Європи. (третій камінь меншого розміру).
Власники замку, як і його вигляд, часто змінювалися, маєтності перепродувались із рук у руки, нові власники по-своєму його розбудовували. Завершив перебудову в 1634 році батько майбутнього польського короля Яна Собєського – Якуб.
Історія кохання короля Яна ІІІ Собеського та Марії Казимири було однією із романтичних любовних історій пар Європи. Француженка незнатного роду, Марія Казимира Луїза де Гранж д’Арк’єн ще дівчинкою прибула з Парижа до Варшави. Звичайно, тоді ніхто й уявити не міг, що одного дня француженка-фрейліна і сама зійде на польський трон. Незабаром дівчина познайомилась з молодим шляхтичем Яном Собеським. Але в ті часи придворні шлюби рідко укладали за покликом серця, незабаром 16-річну красуню Марію Казимиру видали заміж за знатного воєводу Яна Замойського, хороброго воїна, але розпусного п’яницю. Закохані не змирилися з долею та використовували будь-яку можливість, щоб побути разом, потай від усіх. І через сім років, відразу після смерті Замойського, вони змогли нарешті з’єднатися.
При польському дворі Марія Казимира не гаяла часу, а ще за життя Замойського зуміла встановити зв’язки, які істотно допомогли її коханому Яну Собеському зійти на польський престол. Ставши королем, Ян ІІІ часто вирушав у військові походи. Поки чоловік був відсутній, Марія Казимира купалась в розкоші, за що заслужила нарікання державних вельмож. Утім, вони використовували будь-який привід, щоб висловити невдоволена королевою, оскільки розуміли, настільки великий вплив у неї на короля: «Марися керувала Яном, а вже потім Ян керував Польщею», – шепотілися при дворі. Від світських пересудів Марія Казимира рятувалась в Золочеві, де все було влаштовано для її комфорту. Головне нововведення, що було в Золочівському палаці спеціально для Марії Казимири, це Китайський палац – ефектна й витончена споруда.
Покої короля та королеви розташовані на другому поверсі. У пари народилось 14 дітей, з яких до дорослого віку дожили, що правда, лише 5. У стіні королівської опочивальні був таємний хід, що вів до скарбниці палацу.
ІпЗацікавив замок ще й тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. У жодному палаці світу того періоду (початок XVIII ст.) не існувало внутрішніх туалетів, а тут їх віднайдено аж шість.
Покої короля та королеви розташовані на другому поверсі. У пари народилось 14 дітей, з яких до дорослого віку дожили, що правда, лише 5. У стіні королівської опочивальні був таємний хід, що вів до скарбниці палацу.
ІпЗацікавив замок ще й тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. У жодному палаці світу того періоду (початок XVIII ст.) не існувало внутрішніх туалетів, а тут їх віднайдено аж шість.
Одним із найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені із зашифрованими написами, датовані кінцем ХІV — початком ХV століття. Вони поки що не розшифровані. Камені привезли у 2000 році з околиці Золочева — села Новосілки. Припускають, що написи зроблені тамплієрами, яким також міг належати замок, руїни якого збереглися в околицях Новосілок. На особливу увагу заслуговує садово-парковий комплекс замку.
На подвір’ї лежать два величезних каменя із невідомими написами. Хто бував тут, згадає, що екскурсоводи радять загадувати бажання. Поміж двома вінками, викарбуваними на одному з каменів, дірочка. Засунути туди палець і покрутити. Якщо бажання матеріальне у бік тернового вінка, нематеріальне – у бік макового.
Є легенда, що коли у замку була вязниця в ній відбували покарання національні визовителі, один з них був герой Янусик, якого засудили на смерть. І от на передодні судного деня, сниться Янусику сон: «йому наказали знайти камінь з отвором у середині, покрутити пальцем у ньому та загадати бажання». Зранку сталось диво у його камері був камінь, і як у сні він покрутив пальцем, та його бажання здійснилось. Янусикові передали тарілку із схустинками, які він звязав та по них зумів утекти.
На одному зображено два вінки і перші букви слів. Терновий вінок символізує трагедію, маковий – смерть. Почали досліджувати і виявили, що латинські написи датуються кінцем XIV – початком XV ст. ст. Під каменями були закопані кістки птахів, отже, тут вчиняли жертвоприношення. «Це сатанинські камені. Біля каменя стоїть людина у чорній одежі, обертається, а за плечима у нього смерть». Різні науковці зійшлися на думці, що написи на каменях висікли лицарі Ордену тамплієрів. Ще Сталін та Гітлер шукали три камені, на яких написана доля Європи. (третій камінь меншого розміру).
Коли наступали німці, НКВД у стінах замку розстріляли 740 людей. Їх кинули у вириті яри і залили вапном. Коли прийшли німці, то взяли 100 євреїв з містечка і наказали викопати, вимити і розкласти на подвір’ї останки замордованих людей. Копали 10 днів. Пізніше прийшли люди впізнавати своїх родичів. Невпізнані тіла поховали у братській могилу. А євреїв розстріляли, наказавши завчасу викопати собі ж яму.
Немає коментарів:
Дописати коментар