Бортники

Приблизно у 1833 році споруджено великий маєток місцевим землевласником Карлом фон Язвінським. Навколо палацу знаходився парк, який був огороджений металевою сіткою, а на в’їзді панську садибу закривали залізними воротами, але до наших часів нічого не збереглось.

Палац, який ми бачимо, це вже часткова заслуга Родаковського.

Отже, Генрик Родаковський (1823-1894) це юрист, а за покликанням художник. Вступив у 1841 на юридичний факультет та паралельно вчився живопису. Замість того, щоб сісти на посаду адвоката чи писара, за велінням батька. Він поїхав до Парижа вчитися до художника Леона Коньє, якого вище цінували за Енга та Делакруза.

Батько змирився лише у 1850 році, коли відвідав Львів, де були всі захопленні картинами сина.

У 1878 році Родаковський придбав палацовий комплекс, йому на той час було

55 р. Проект на перебудову замовив у

Львівського архітектора Юліана Захаревича

(перший ректор Львівської Політехніки).

У 1883 році Родаковський в’їхав у

 новеньку віллу, але на другий день під час

 святкування новосілля здійнялась пожежа,

 згоріли книги та картини.

Художник прожив у Бортиках 10 років, почались злидні, він продає палац у 1889 році Новіцьким, а сам з дружиною переїжджає до Кракова.

У 1911 році село відкупив граф Францішек Замойський, який створив розкішний парк навколо палацу та поставив скульптуру Діани. І від колишнього палацу нічого не залишилося.

Сильно постраждала споруда від гарматних обстрілів під час війни, і тоді все пішло за вітром. Зберігся камін з маскаронами в італійському стилі та сходи. Після перебудови зникла з даху вежа, а на фронті будинку з’явився картуш із гербом «Левіла».