Подорожуй. Життя одне): Синевир

Озеро Синевир, або як його ще називають "Морське око" є найкоштовнішим природним скарбом Українських Карпат.

Розташоване воно на висоті 989 м над рівнем моря.

Насправді ж Синевирське озеро утворилося у післяльодовиковий період, близько 10 тисяч років тому внаслідок перекриття річкової долини зсувами.

Середня площа водного плеса становить 4-5 га, глибина озера – в середньому 8-10 м. Проте, місцями найбільші глибини Синевиру сягають 19-22 м. Це навіть більше, аніж в Азовському морі, найглибше місце якого – 14 м.

Синевир живиться поверхневими та атмосферними водами, з озера витікає невеликий струмок (басейн р. Тереблі). Вода – слабомінералізована, чиста, прозора.

Тут водиться три види форелі – озерна, райдужна та струмкова. Але не дозволена риболовля. Всі туристи можуть тільки насолоджуватися краєвидами.

І скупатися у Синевирі вам не вдасться: окрім заборони, не дозволить ще й температура води, яка максимально нагрівається лише до 11-13°С.

Краєвиди навколо водного дзеркала – надзвичайною мальовничі та величні.

Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких сягає 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні.

Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею усього кілька метрів. Звідси і народна назва Синевиру – Морське око.

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектори вдало вписують оглядові площадки у навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція місцевих майстрів-умільців «Синь і Вір».

Висота монументу – 13 метрів, вага – близько 30 тон. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.

Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Давним-давно замість озера тут було величезне болото, а поруч оселилися богатирі. Вони полювали, збирали ягоди, розводили худобу і жили собі в радість.

Але одного разу пригледіла це містечко собі нечиста сила і прокляла богатирів, щоб скоріше позбутися їх. Вони вмирали повільною і болісною смертю по одному. Але залишився з них тільки один - найміцніший - Синевир. У господарстві у нього були лише білий бик і улюблена дочка. Але це багатство він незабаром теж втратив.

Довгий час богатир провів блукаючи у лісі, й одного разу прийшов до болота. Не відводячи сумний погляд від води, Синевир взявся спокутувати свій гнів. Він зруйнував навколо всі скелі та, нарешті, дістався до потужного джерела, яке підхопило його і понесло до болота. Вода швидко наповнила простір, а богатир безслідно зник. З тих пір вважається, що озеро утворилося завдяки сильному богатирю і навіть названо в його честь.