Тернопільський замок

15 квітня 1540 року — пов’язаний із королівським дозволом на спорудження замку. Будівництво замку тривало 8 років і завершилося у 1548 році.

Нічний Тернопільський замок. Ось такий він.

Право на володіння територією сучасного міста та спорудження замку надав король Сигізмунд І великому короному гетьманові Яну Тарновському.

Ця фортифікаційна споруда мала перекрити шлях наїзникам на широких просторах від Теребовлі до Буська, де на той час не було жодного великого укріплення. У зв’язку із значними витратами на будівництво місто звільняється від багатьох податків. Замок було згодом укріплено Яном Тарновського – Христофор. Немало коштів у добудову і розширення замку також Томаш Замойський, який отримав місто як придане дружини Катерини, дочки відомого українського культурного діяча і мецената князя Костянтина Острозького.
Основною замковою спорудою був житловий палац, через природне розташування замку звели різноповерховим: окрім 3-х основних поверхів (було видно з боку міста) — 2 підземних, що відкривалися з крутого берега ставу 2-а рядами бійниць.

У першій половині XVII століття фортечні укріплення Тернополя мали форму прямокутника. З боку міста замок був захищений глибоким ровом, валом, укріплений дубовим частоколом. Із заходу його омивали води штучного ставу, створеного 1548 року. Вали проходили в районі сучасних вулиць Танцорова, Багатої, Руської, Валової, Грушевського; замикалися на став. На відрогах валу стояло дві оборонні вежі: Кушнірська — над ставом, неподалік Воздвиженської церкви, Шевська — на краю заплавних лугів, приблизно в районі теперішнього парку ім. Тараса Шевченка. До замкового палацу існувало сполучення через навісний міст, в’їзну браму.
Розташування замку над ставом спричинило його різноповерховість: із заходу мав додаткові поверхи казематів, складів, у підмурівках були бійниці; знаходилася в’язниця. Поруч знаходилися інші споруди: пекарня, кухня, стайні. Замковий арсенал (розміщувався в оборонних вежах) мав гармати, гаківниці, мушкети, порох, ядра, олово. Для оборони замку утримувалася невелика залога. Великий дитинець використовувався для вимуштровування солдатів.
Впродовж всієї своєї історії Тернопільський замок часто піддавався різним нападам і руйнаціям. Ще під час будівництва, у 1544 році, татари вже намагалися напасти на місто, проте завдяки захисту міського ополчення, яке очолювали Бернард Претвіч, Ян Гербурт, Олександр і Прокіп Синявські, вдалося стримати татарську навалу аж до підходу лицарських сил з-під Сандомира. Серйозних руйнувань зазнав замок у 1575, 1589, 1672, 1675 роках.
Після турецького нашестя 1675 року замок лежав в руїнах, лише на початку ХІХ ст. граф Ф.Коритовський переробив замок під палац, для чого були знесені укріплення, вежі і брами, а будівля оточена звичайним муром. Поряд спорудили т.зв. Новий Замок з сірого пісковику (не зберігся). На місці давніх воріт поставлено два кам‘яних пілони в єгипетському стилі, які були оздоблені левиними масками і завершувалися кулями (не збереглися). У 1810-1815 під час перебування Тернополя у складі царської Росії, в замку відкрили казино. У 1843 році замок віддали під казарми.
Спалений 1917 року під час І Світової, замок довго лежав в руїнах. Під час Другої світової війни Тернопільський замок був сильно пошкоджений, однак його все ж відбудували. У стінах замку розмістили спортивну школу, яка знаходиться там до сих пір.

Надзвичайні місця Тернополя.

Сантехнік, що розмістився прямо на тротуарі.

Пам’ятник Соломії Крушильницької, відомої співачки початку 20 століття.

Пам’ятник присвячений роману Г. Уэллсом “Человек-невидимка”

Пам’ятник щасливому 12-му стільцю із сатиричної книги Ільфа і Петрова “12 стільців”

  

Скульптура лави, яка називається “Випадкова зустріч”

Скульптура композиція “Пара лелек” встановлена в центрі Тернополя. Ця триметрова скульптура з бронзи у вигляді двох лелек, що сплелися над гніздом, у якому лежить сповите немовля. Композиція є символом родини, молодості, добра та щастя.