Подорожуй. Життя одне): Ужгородський замок

Зупинка №6

Ужгород — місто на ріці Уж.
Перші згадки про Ужгородський змок...
Перші згадки про замок відносяться до дев'ятого сторіччя...
Колись замок мав вид дерев'яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Тоді ця територія була заселена слов'янами - білими хорватами.

Макет Ужгородського замку

Новорічна ялинка на території Ужгородського замку

Тут було князівство, на чолі якого стояв князь Лаборець. Перший організований опір закарпатці був під Ужгородом, де князь Лаборець (Анон. кап. ХЩ), Мадярська орда була численною й захопила Ужгород, спаливши замок. Князь Лаборець втікав до своєї далекої фортеці — Земплина, але його наздогнали і над річкою Свіржавою повісили. Відтоді народ ту річку назвав Лаборцем — на пам'ять про князя. Але в бою за Ужгород був убитий і вождь мадярів Алмош. Мадярські кочівники поховали його у валі Земплинського городища — фортеці, яку також здобули. Могилу й багато оздоблене золотом поховання Альмоша виявили чехословацькі археологи.

У 1312 році, після того, як італійські брати Другети допомогли королю Карлу Роберту, з нової династії Анжу, придушити повстання наджупана Петра Петені, Карл Роберт подарував братам Ужгородський замок та землі. Вони володіли ним 350 років.

Зображена основна будівля Ужгородського замку, що збереглась, яка була ще зведена за часів Другетів.

Родинний герб Другетів. 1628 р.

Окрему частину з герба Другетів – у виді барельєфа висічені на кам'яній плиті чотири дрозди, ми бачимо над головним входом в Ужгородський замок...

Коротко про замок)

Вхід до замку

Державний герб Карпатської України

Герб

Замковий міст
Castle bridge

Брама

В око врізається, Геракл, який от-от подолає Лернейську гідру. Скульптура виготовлена в 1842р.

Скульптура Гермеса на узбіччі стежки - покровитель торговців і мандрівників Гермес-Меркурій.

Ще одна цікава скульптура, що прикрашає замкове подвір'я: Сокіл, хижий птах, що взлітає.

Слово "турул" походить від тюркського тогрул (сокіл). Давні угри поклонялися турулу ще зі скіфських часів. Повага, якою користувалася ця птаха в давніх кочівників, помістила його на герб самого вождя гуннів Аттіли. А угорська королівська династія Арпадовичів вважала цю пташку своїм тотемістичним предком: турул, відродившись в легендарній Емеше, зачав прародичів угорців Гунора і Мадяра. Під час повстання куруців під приводом Ференца Ракоці в 1703 році, за легендою, саме турул приніс шаблю князю Ракоці - і іперемогу повстанцям в першому переможному бої з австрійськими військами поблизу містечка Вилок. Колись турул тримав у дзьобі шаблю...

Турул-символ героїзму
Turul, the symbol of heroism

В Ужгородському замку за проектом італійських інженерів було проведено певну реконструкцію з метою посилення його обороноздатності — було вимуровано більш міцні стіни на певній відстані від палацу, на кожному розі споруджено ромбовидний бастіон, висота якого досягає 10-15 м, висунутий за лінію квадрата стін. На майданчиках бастіонів розміщувалися гармати, які тримали під обстрілом підступи до замку. Для посилення міцності бастіонів роги їх викладені квадратами з білого каменю. Замок був майже неприступним. Неприступність його особливо підкреслена з північної сторони масивною гладдю високих стін, позбавлених навіть бійниць. Стіни побудовані з каменю. Північну частину замку захищав кільовидний бастіон. В плані замок був неправильним чотирикутником — це зумовлено рельєфом Замкової гори.

Рід Другетів по чоловічій лінії вимирає, останній Другет був страчений у Кошицях за наказом Тикилі. Вдову взяв за дружину граф Берчені, таким чином Ужгородський замок переходить у його володіння. Новий господар перебудовує і укріплює фортецю за планом французького інженера Лемера. Стіни замку та бастіони позбавлені оздоблень, за винятком карнизу з білого каменю, який до певної міри пом'якшує їхню суворість.

Коли Закарпаття підпало під владу Угорського королівства, в Ужгороді будується кам'яний замок як адміністративний центр комітату Унг. Це вже була могутня оборонна споруда, про силу якої свідчить той факт, що в 1086 році під час набігу половецької орди під верховодством хана Кутеска, яка прорвалась через Карпатські перевали в Дунайську низовину, Ужгородський замок кочівники взяти не змогли.

Перша легенда про Ужгородський замок переносить нас у XVII ст.коли ним володів граф Другет. У нього була дочка (звісно ж дуже красива ). Один з сусідніх воєвод вирішив захопити Ужгородський замок і щоб дізнатися, як це можна зробити, переодягнувся незнайомцем. Приїхавши в Ужгород він випадково познайомився з дочкою Другета. Звісно ж вони покохали один-одного і дівчина розповіла всі таємниці замку, в тому числі і про потаємний хід, про який знали тільки в її родині. Дізнавшись про це батько наказав живцем замурувати дочку в стіні замку, а воєводу – стратити. З того часу опівночі в замку з'являється привид дівчини (так звана Біла Діва), яка шукає свого коханого, а з першими півнями зникає.

Дівчина покохала слугу батька. Волею долі він опинився в таборі повсталих проти господаря. Не в змозі перенести розлуку його кохана, нехтуючи небезпекою, повідомила його, де вони увечері зустрінуться – біля самотнього дуба, що ріс посеред галявини в стороні від Ужгородського замку. Чому коло нього? Тому що саме до дуба вів потаємний хід. Та батько дізнався про це і хлопець – замість своєї коханої, яку він чекав із нетерпінням, побачив перед собою трьох відданих своєму панові слуг, яким вдалося вислідити дівчину, коли вона пробиралася на зустріч з коханим. У замку, на очах у дівчини, його стратили, а нещасну живою замурували в замкову стіну. З тих часів привид дівчини кожної ночі шукає свого коханого.

Під час визвольної війни угорського народу, один із загонів під проводом Івана Беци в 1703 році захопив Ужгород і оточив замок, але взяти його так і не зміг. Тільки в 1704 році гарнізон замку залишив фортецю і відійшов у Польщу.

У 1707 році замок урочисто зустрічав послів Петра I на переговорах із представниками Ференца II Ракоці.

Після поразки повстання, у 1711 році Ужгородський замок перейшов у розпорядження австрійської корони.

Саме в цей час із нього до Відня вивезено всі матеріальні цінності: картини, меблі, колекцію дорогоцінного посуду, зброю. Австрійська імператриця Марія-Терезія у 1775 році передала замок Мукачівській греко-католицькій єпархії, аби там створити богословську академію, тоді ж була проведена незначна перебудова замку і знищений рицарський зал.