Замок Радзивіллів (Олика)

Це містечко з цікавою назвою, зустрічається вперше в Іпатіївському літописі. Дивна ця назва - "Олика" - породила не одну легенду. За однією з версій, місто Олика зобов'язане "лику", плетиво, кажуть тут був найбльший взуттєвий базар, куди плетений товар звозили з усіх сторін.

А інша версія, пов'язує слово "Олика" з вільхою, або ще говорять, що "Олика" походить від річки Оличі, що текла неподалік.

Історія Олика

У XV столітті власником міста був Ленько Зарубіч, також місто пов'язане ще з однією історичною особою - Петром Яновичем Білим, який цього ж столітті зводить Петропавлівський костьол. син гетьмана Ян загинув в бою у 1500р., тож Олика перейшла до доньки Петра Білого Ганни Монтигердовичовій, а після її раптової смерті відійшла до її онучки, Ганни з Кішків, одруженої в першому шлюбі з Яном Радзивілом Бородатим.

Так місто на 400 років стає власністю магнатів Радзивілів, головних поборників та захисників самостійності литовської держави.

На гербі магнатів красувався бундючний девіз "Бог нам радить".  Далі на посту правителя міста змінюється ціла плеяда державних мужів.

Його звані і регалій могли б позаздрити сучасні високопоставлені особи, оскільки був названий він і литовським гетьманом, і воєводою Трокскій і старостою луцьким. Після того, як він відійшов в інший світ.

Тривалий час місто належить родині Радзивилів , які були представниками литовської держави. Далі місто переходить у володіння Яна Миколи Чорного, який в шістнадцятому столітті від імператора Карла V успадкував титул " Князя на Олиці та Несвіжі ". Після його смерті містом править Альбрехт Станіслав, а потім князь Михайло Казимир .

У вісімнадцятому столітті Олика була спалена шведами. Місто було знову відбудовано, а через століття знову знищений в більшій своїй частині вогнем. 

Під час війни 1812 року палац перетворили на військовий госіталь - і використовували аж до 1837 р. Замок , позбавлений дбайливих господарів, почав занепадати і руйнуватися.

Торгові центри відсуваються вглиб Росії, Олику заселяють переважно бідні євреї. У 1838 р. завалилися будинки колегії та семінарії , а в 1870 р. згоріла ратуша з безцінним міським архівом.

Януш Радзівіл, останній ординатор міста та захисник інтересів міщан у польському сенаті , заарештований в 1939р., Після Другої світової війни повернувся з таборів до Польщі. Олику згадують у Кресової книзі справедливих .

 Напис латиною :"Тобі Боже цей дар жертвуємо" («DEUS DE TUIS DONIS TIBI OFFERIMUS»), по бокам фігури Святих Войцеха, Станіслава, Петра і Павла, шанованих у Речі Посполитій.