Новомалинський замок

         Колись Новомалинський замок мав такий вигляд:

Новомалин – невелике село в Острозькому районі, яке розташовується за десять кілометрів на захід від райцентру на річці Збитенька. Хоч і веде сюди, м’яко кажучи, не надто хороша дорога, значна частина якої складається з дуже старої і нерівної бруківки, проте заїхати в Новомалин все ж таки вартує, адже тут збереглись руїни замку ХІV століття і більш пізнього палацу, а також просто неповторна неоготична каплиця.

Перші відомості про поселення – з кінця XIV ст. У 1392 р. Владислав Ягайло великий князь Литовський та польський король, який правив найдовше (48 років та 4 місяці), хоча за тривалістю життя серед королів він другий. Також він є найчастіше одруженим королем — 4 рази))) Володар та спадкоємець Русі. Владислав ІІ Ягайло мав багато родичів, зокрема 11 братів і 9 сестер, проте, не вмів ані читати ані писати, був неуком, та незважаючи на відсутність освіти, цікавився мистецтвом і наукою. 2 серпня 1419 року мала місце незвичайна подія: в карету Владислава ІІ влучила блискавка, вбивши двох придворних і чотирьох коней, а також сімох коней лицарів з кортежу. Удар також вразив самого короля, внаслідок чого сам Ягайло частково втратив слух.

Руїни каплиці Новомалинського замку

       У 1430 році власником маєтку стає слуга Свидрагайла шляхтич Оліфер Єло-Малинський, який отримав замок по дарчій грамоті. Після чого рід Малинських ще не одне століття володів цими землями.

       Подарував Ягайло цю місцевість свому молодшому брату князю Свидригайлу, який заснував муровані укріплення. На гористій місцевості над річкою. Князь Свидригайло побудував великий замок і назвав його Глухні або Глухи.

         У кінці XVIII столітті згасай рід Малинських, а маєток переходить у власністю Станіслав Сосновського, який був одружений на останній з представниць Малинських – Кастильді. Проте не єдині Сосновські претендували на резиденцію – їхніми конкурентами були Четвертинські. Щоб знайти компроміс Станіслав Сосновський укладає угоду, за якою він не має права жити в бароковому палаці. Саме тому він перебудовує старі стайні на новий житловий корпус.

При них замковий ансамбль набув світської архітектури і вважається одним з найкрасивіших магнатських резиденцій на Волині. Сьогодні новомалинський замок представляє собою нагромадження руїн, за якими можна побачити певну планувальну систему. По периметру пагорба на невеликій одни від одного розташувались п’ятигранні, або кутові башти, пов’язані прямими кріпосними стінами. Внаслідок розвитку цієї кільцевої системи у зовнішніх стін були виконані добудови: палац, флігель, каплиця, господарський корпус – все з використанням старих основ стін. З п’яти башт частково зберіглись три: південна, західна та північна. Фрагменти останьої видно в основі каплиці, яка помітно виділяється ступінню своєї збереженості. Каплиця була зведена у ХVІІ столітті ще при Малинських. Романтично прикрашає каплицю псевдоготична деталізовананість та п’ять високих башенок по кутах з гострокінцевими шпилями, що отримала вже на початку ХІХ ст.. Автором оригінальної перестройки, можливо і був сам власник маєтку – Томаш-Оскар (польський скульптор, представник академізму, вчився у Кременецькому ліцеї). Одна із його робіт це «Мадонна з немовлям» – представлена сьогодні в експозиції Острозького державного історико-культурного заповідника.
Згодом Томаш-Оскар Сосновський переселився до Риму, тому без нагляду резиденція по трохи занепадала. Так тривало до тих пір, поки від дочки скульптора маєток не перейшов у власність родині Довгалло.

Руїни Новомалинського замку

Місцева легенда стверджує, що замок в Новомалині був з’єднаний з межиріцьким монастирем і острозькоою фортецею підземними ходами.
Згадується також, що була велика бібліотека з унікальними творами. Зали палацу були тематичними (японська зала, китайська, єгипетська і т.д.). Проте глянула перша світова війна, під час якої родина Довгалло перевезла 18 возів найцінніших речей з Новомалина в Житомир, де їх було розміщено в католицькій семінарії. У 1917 році все це було розграбовано більшовиками.

Міжвоєнні часи Король Довгалло відновив резиденцію у довоєнному вигляді. Та тільки інтер’єрне багатство та інше майно було втрачено. Останній власник маєтку був Домінік Довгалло, який був схоплений військами НКВД у 1939 році, від того часу ніяких відомостей про його долю немає. Зруйновано замок восени 1943 року, коли на німецьку залогу, що перебувала в твердині напали партизани. От з тих пір резиденція перетворилась на руїну. Після другої світової війни місцеві жителі розібрали значну частину маєту на будівельні матеріали, які використовували для господарських потреб.
Поруч з руїнами ставок. Метрів за 10 від берега вода зривається у величезний «колодязь». Над «колодязем» навис місток на курячих ніжках з запалими подекуди дошками. Гіпнотичний місце!

На гербі Новомалин символічно зображено у синьому полі срібний замок із золотими дахами , вгорі уздовж по золотій контурній зірці, увінчаною лілією (герб Пьятіріг ).

Новомалинська сільська рада, до складу якої входять села: Новомалин та Лючин. На території сільської ради функціонує одна публічно-шкільна бібліотека, яка розміщена у 2 приміщеннях : БК та школи с. Новомалин, а також хочу відмітити церкву святого Іоанна Богослова в духовному житті села.

Дорогою до Новомалину  можна побачити  Свято-Троїцький чоловічий монастир, яким і славиться Межиріч. Я спробували з фотографувати, але оскільки фотоапарат це був мобільний телефон, тому і так жахливо видно.