вівторок, 4 серпня 2015 р.

Галицький замок

Галич — стольне місто галицьких князів... поїхали)  Отже, наш маршрут: Львів - Галич, час 
відправлення: 17:18. Час прибуття: 19:21.  Ціна на квиток: 25.58
Зустрічає нас у м. Галич Матінка Божа...



Старий австрійський пішохідний міст через річку Дністер.





В XIV ст. була зведена Церква Різдва Христового. В 1825 р. храм реставрували за проектом архітектора Бергера, а у 1904-1906 рр.. – Левитського й увінчали новою банею. Тоді церкву освятив митрополит Андрій Шептицький. Зараз – це греко-католицький храм.


Пам'ятник Данилу Галицькому. В руці Данило Галицький тримає - меч, але потрібно вибрати певний ракурс, бо два кроки в право, два в ліво, і можна прогавити меч... мабуть це задумка архітекторів. Кажуть, що для спорудження цього монумента було використано близько 20 000 курячих яєць. Архітектори щось там прорахувались, пам'ятник почав тріскати. Довелося негайно рятувати ще не встановлений пам’ятник...
Пам'ятник Данилу Галицькому
Галицький замок (Старостинський замок), був зведений у 1367 році за часів польського феодалізму. 

Замок розташований над Дністром поруч з пристанню Галича, за однією з версій, замок збудував волинський воєвода Любарт на місці давньоруської цитаделі, що стояла на цьому місці ще за часів Данила Галицького.




Перебудову замку провів у ХVІІ ст. галицький староста А. Потоцький, який виділив на це 42 тис. злотих. У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що А. Потоцький власним коштом відреставрував його: “від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”. 


План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні.

 Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав дві тераси, три муровані башти по кутах, дев’ять комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.

Мешканці замку...



Івано-Франківськ

Галопом по нічному Івано-Франковську...


Ось деякі місця, які ми відвідали побувавши у цьому чудовому місті.

Парк на місці колишніх фортечних валів, вул. Валова


Зосередження місцевої влади,з скульптурною композицією...
Ратуша побудована в 1672 році у стилі пізнього Ренесансу. Під час Першої Світової Війни була зруйнована й потім перебудована в 1929-1935 роках. 
Ратуша

Пам’ятник яйцю
Покровський собор
Подарунок місту від ковалів, 
«В рамках ковальських традицій» 2009 року

Представляє собою фотоапарат націлений в фотографічну рамку.

Пам'ятник "Руській трійці"

Пам`ятник  "Пластунам, що не зламали своїх присяг"

Центр міста компактний, можна просто гуляти. 

неділя, 2 серпня 2015 р.

Аккерманська фортеця

Ми прийшли, видно вже фортечні стіни...
 Ось одна із башт фортеці, що має має дві назви — Дівоча та Овідієва.
Походження назви «Дівоча»: У молдовського господаря Олександра Доброгоніби була дочка принцеса Тамара. Свавільна і жорстока, оточила себе розгульною челяддю, користуючись відсутністю батька, грабувала навколишнє населення, розбишакувала на великій дорозі.
Одного разу, коли Олександр Добрий збирався в новий похід, Тамара попросила у нього гроші нібито на будівництво монастиря. Батько виконав прохання дочки.
Зі всього князівства зігнали людей. Але не будинок для божих слуг задумала будувати Тамара. Вона збудувала над лиманом могутню фортецю, в яку переселилася зі своїми прибічниками, оголосивши себе незалежною царицею. Тепер розбійницькі набіги скоювалися з фортеці. Грабежі та пожежі обезлюдили навколишні міста та села. Чутка про жорстоку царицю-самозванку рознеслася далеко за Дунай і Дністер, навіть за Чорне море.
Але повернувся з походу Олександр Добрий. Замість монастиря він побачив фортецю. Дізнавшись про лиходійства дочки, господар бере фортецю з боєм, знищує розбійників, а улюблену дочку проклинає. Як тільки слова проклять батька торкнулися вух Тамари, вона негайно ж заснула. Сплячу дівчину понесли в башту і за велінням господаря живою замурували в її стінах. Відтоді башта зветься «Дівочою».
Вид на башту «Овідія» ззовні фортеці
Є ще одна легенда, що пов'язує цю башту з ім'ям римського поета Овідія, автора знаменитих «Метаморфоз» і «Науки про кохання». Саме «Наука про кохання» викликала страшенний гнів у божественного Августа, він вбачав цей твір, як замах на моральність римського суспільства. На початку н. е., вже на схилі віку, придворний поет імператора Августа, Овідій Назон, був засланий у східну провінцію Риму, в Нижню Мезію в місто Томи (нині місто Констанца в Румунії). Проте довгий час була жива легенда про те, що в 8 році н. е. опального поета ніби то прийняла стародавня Тіра.
До наших днів зберігся переказ: у ті часи з Риму прибула сюди людина незвичайна, вона була невинна, наче дитя, добра, як батько, а коли він говорив, то вуста його виділяли мед.
На згадку про Овідія лиман називався Овідово озеро; на східному березі лиману, навпроти фортеці, лежить селище Овідіополь («поль» грецькою — місто), місто Овідія, і у фортеці з'явилася «башта Овідія».

Головний вхід у фортецю.

Археологічні розкопки грецького міста Тіра
Наразі ця твердиня є одним з найважливіших туристичних об’єктів як пам’ятник історії та містобудівництва на теренах нашої країни періоду XIII—XV століть. Побудована фортеця на залишках античного міста Тіри. Необхідність виникнення Аккерманської твердині зумовлена безперервними нападами численних ворогів на ці землі.







Гармата в бійниці. Націлена на руїни Тіри і продавців сувенірами. ..
Аккерманська фортеця налічувала 4 двори площею 9 га. З трьох сторін фортеця була оточена глибоким та широким ровом. Колись тут було 34 башти, але до наших днів збереглось лише 24. За всю історію свого існування фортеця неодноразово була в облозі та страждала від нападів татарських, турецьких, козацьких та російських військ.








Ням-ням-ням)
Височіє «башта Пушкіна». Вона по праву носить ім'я поета: Пушкін, що перебував у місті, фортеці. Подробиці перебування Пушкіна в Аккермані зберегло для нас свідчення супутника поета — підполковника Івана Петровича Ліпранді14 грудня 1821 Ліпранді прямує до Аккерману для розслідування подій у Камчатському піхотному полку. Всього три дні: 14-16 грудня 1821 провів поет у Аккермані 15 грудня комендант фортеці підполковник Кюрто, колишній вчитель фехтування юного ліцеїста Пушкіна, запросив поета до себе у фортецю на обід. Саме тут у фортеці у поета визрів задум створення знаменитих послань «К Овидию» і народилися рядки послань:
«Здесь, оживив тобой мечты воображенья, я повторил твои, Овидий песнопенья.»
Чому Пушкінською називають саме крайню західну башту і хто її так назвав — невідомо.
Вежа О.Пушкіна з видом на Дністровський лиман



Реально страшно там сидіти!











Заборонено було підніматись, але нам все можна)








Цитадель Аккерманської фортеці





Цей кіт точно знає толк по кунг фу...








Монетний двір)
Самовар
Фортечний рів