Каплиця Станіслава Скарбека

 Одразу після смерті графа Скарбека було поховано на Личаківському цвинтарі.

Але після завершення будівництва у Закладі, неподалік звели каплицю - усипальницю, куди у 1888р. привезли тіло графа.

З приходом рядянської влади, усипальницю розграбовано, могили колишніх працівників понищено. В нас час, перебуває в зруйнованому вигляді.

Трохи інформації про Станіслава Скарбака

Початок роду загубився в глибині віків, перші відомості - це малопольські лицарі.

20.11.1780 р. біля села Коломиї у графа Яна Скарбека та його дружини народилися сини Ігнатій та Станіслав. При родах жінка помирає, а батько через 4 роки. Хлопчик виховується у тітки Юліани - дружина Жевуського. Це була мудра жінка, яка керувала великим маєтком, графа життя пройшло в роздільському замку.

Навчався у Львові, виїхав у Відень. Вів гультяйне життя, повернувся в Україну з купою боргів.

У Львові займається: видобутком заліза, розведення худоби та коней, виготовлення спирту та пива. Стає 1 з найбагатіших людей. 

Найбільшу славу приніс Театр та Заклад.

35 річний граф закохався у Софію Яблонську. Одружився з нею, але шлюб тривав не довго, а от розлучення 11 р. Скасування шлюбу було Папою Римським.

Софія Яблонська бабуся Андрея Шептицького.

А в Закладі подейкують, що Скарбак мав симпатію до Анни, а її чоловік був конюшником. І з 4 дочок, кажуть 2 Скарбека.

Граф для Анни збудував у м.Миколаєві камяницю, але вона там не жила... здавала в оренду.