Самбір

Поїздка розпочата... Всідаємось зручніше, їхати електричкою зі Стрия 2 години. Квиток 35 грн. 

Зорян свої запаси печень поїдає=) 

Пам'ятка депортованим українцям з Лемківщини... 

Зразу на виході з вокзалу.  Скульптура матері з 3 дітьми, рейками викладено хрест.

Ось і вокал. Все акуратно, вулиці чистенькі.

З вокзалу звернули в парк. Вдавлені видніється пам'ятник Жертвам терору. 

Собор Покрови Пресвятої Богородиці, освячений 23 жовтня 2011р. Колись на цьому місці був цвинтар, а за радянської ради - парк культури. Храм великий, висота 64 метри, вміщає 3000 вірян. 

На території розміщена  Хресна Дорога. 

Все дуже гарно, і ландшафт прекрасний.

Дорогою до центра міста.

Окружний суд 1905 р. , тут розміщений факультет дорогобицького пед. університету.

   

Колись давно давним, ратуша не була в центрі міста, як зараз. Знаходилась там де училище культури. І будова була з дерева і ще була підземельна в'язниця. 

У 1637 р. згоріла, встановлено 38 м ратушу окрасою міста 

Дуже хотілось вилізти на ратушу, подивитись все з висоти пташиного польоту, але в цю мить нікого не було, і телефонувала, але жіночка могла тільки повернутися через годину( нам на поїзд.

Діти тут полюбляють залазити на гармати. Це пам'ятка європейської історії, тому зупиняли, як могли...

Ось знаменита церква Різдва Пресвятої Богородиці, де знаходяться мощі св. Валентина, кожного року сюди приїжджають закохані пари з цілої України, а саме 14 лютого.

На жаль, в середину ми так і не попали. 

І це якась містика. Яку б фотографію я не робила, вона все одно виходила розмитою.

Типу послання, дивись тільки не фотографуй.

Видніється костел, який був спалений татарами. Взагалі Самборі дуже багато церков. Робимо висновок, що це місто не тільки культурне, а ще й релігійне.

Вулички Самбору...

На цьому наша маленька подорож закінчується. Місто є охайним, безліч майданчиків для дітей. І невелике - компактне містечко.