Журавно

 У с. Журавно колись був замок, але від нього нічого не залишилося, тільки двір Сапєгів, оточений розваленим валом, який проходив до міста.

Повернемося до історії міста. Перша згадка була у 1435 р., назва походить від чорних журавлів, які оселилися в тих краях.

У 1468 році засновано римокатолицьку парафію і збудовано костел Відвідання Пресвятої Богородиці Діви.

У 1790 р. місто стає власністю Адама Жебровського.  Тоді вулиці були з «бруківки», а всі будинки на ринку змуровані з каменю.

 Палац був побудований у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад. Через доньку Жебровського Сусанну, яка одружилась на Владиславі Скришинському весь палацовий комплекс переходить родині Скришинським. У 1904 році палац згорів, і  його більше не відбудовували. На той час власник палацу був Антоній Скришинський в 100 метрах від згорілого палацу побудував новий. У 1930 році палац реставрували, останній власники, подружжя Гелени Скшинської та Казимира Чорторийського.  

В Журавно проживав батько польської літератури Микола Рей. Микола став відомим письменником,  поетом, перекладачем. Батько Станіслав Рей був вдівцем з польських земель. Барбара мати, вдова власника у Журавно і в них народився син Микола.  Після смерті батьків та дядька все майно перейшло Миколі. Свої твори писав польською «Хай всім іншим народам буде відомо, що поляки не гуси і свою мову мають.» - проголошував він.

За совєтів в колишньому палаці був протитуберкульозний санаторій. У 2004 році сильно постраждав від пожежі, із того часу палац не використовують.

В центрі розташована ратуша, квадратна у плані, триповерхова з просторим горищем і плоским дахом. На фасаді ратуші немає майже декору, тому будівля виглядає наче невеликий замок або храм оборонного типу.

Палац Броніслава Лося. Лівчиці

Палац Броніслава Лося

Палац знаходиться у с.Лівчиці (Ловчиці) – назва походить від слова «лови». Хто ж саме збудував палац? Глуховецькі, Стаженські… Лосі.

Почнемо з овіяних легенд. У 1800 році француз Броніслав Лось, от тепер пауза, француз прізвище Лось… Лось? Приїхав сюди, та не сам, а разом з товаришем, йому так сподобалося місцевість, що очистив навколо ліс під забудову  палацу. Взявши за основу кращі зразки мисливських замків Європи. У 1870 році Броніслав Станіслав Лось звів миловидний палац, який милує око по сьогоднішній день. На той час Броніслав був староста в Станіславському повіті. Одружився з Зофією (Софією) Глуховецькою, дітей не було. Помер у 39 років, Софії на той час було 30 р. Вона виходить в друге заміж за Генріка С Стаженського. Він овдовів дітей не було, взяв на виховання хлопця Кароля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа. 

Є ще інформація, що у 1850 році палац збудувала графська родина Глуховецьких. Або за іншою версією палац молодший на 45 років. Зведено у  1895 році графом Сторожинським. Граф взяв собі на виховання хлопця Кароля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа. 

Робимо висновок, що палац зведений приблизно 1850 році, а 1895 році він можливо перебудовувався.

Палац являв собою казковий будинок, що мав два поверхи і підвальні приміщення. Всього в будинку було 48 кімнат. Навколо палацу був посаджений парк з алеями. Всі дерева і квіти були завезені із-за кордону. У парку був став, вода до якого поступала з річки через спеціально відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилася риба. У парку збереглися різні види дерев: дуби, липи, різні види ясенів, кедри, сосни, ялини, тюльпанове дерево. Єдина прикрість, що в Першу світову було пограбовано внутрішні покої резиденції.

В колишньому палаці діє інтернат для розумово відсталих дітей.