Сьогодні ми поїхали у місто Трускавець. Що мені було відомо про місто: курортне містечко... де проходять лікування люди похилого віку та п'ють водичку... Кінець.
А на справді, там стільки молоді, готелів та санаторій, куди б не пішли - вони повсюди. Хто захоче залишитись на довгий час, місце знайдеться)
Пейзажі просто ВАУ, місто оточене з усіх боків схилами Карпат.
Ну що ж, ідемо релаксувати та перезавантажувати по іншому для себе Трускавець.
На все у мене 5 годин + я не одна, а з 3 річним синочком Северинчиком. А о 14:00 на нас чекає "Дельфінарій" : вхід 250 грн, якщо дитині не виповнилося 4 роки, вхід безкоштовний, потрібно мати при собі свідоцтво про народження.
Стрий - Трускавець розпочинаємо подорож.
З автовокзалу вийшли на церкву.
Дерев'яна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
Отже, тут багато церков, так ще ж Зелені свята.
А ось тут: вже чекаю на вручення Оскара, червона доріжка манить до себе, так і хочеться зразу опинитися в Голлівуді) На жаль, або на щастя, це тільки Трускавець і "Я люблю відпочивати".
Дійшли ми до центру, можна поласувати тут морозивом, солодощами, посидіти на лавочці та насолодитися крайовидами,
Музей художній Михайла Біласа, функціонує з 1992 року. Це перший в Україні прижиттєвий музей. Доречі прізвище Білас, мені відоме, як начальника мінімальних вод заводу Моршин. Мабуть родичі)))
Фотографувалися, а залишилась тільки така фотографія, якщо подивитися фото з Інтернету то будиночок красивий. Це колишня вілла Гопляна.
Алея слави, 2010 році у Трускавці відбулося відкриття алеї кінослави, заклали бронзові плити, де вказані назви володарів гран-прі.
Напроти музею ... Я люблю Трускавець, літери доволі великі, Северин має 1м зросту, можна порівняти.
Парк Адамівка
Фонтан "Юзя"
Окрасою є скульптура тендітної дівчини, вода містить еліксир молодості
Соляна "печера Аладіна", на вигляд лячно... Щоб облаштувати місце всередині, використали 15 тонн солі, яка є тільки у Солотвино.
Така сіль лікує дихальні шляхи.
І на завершення дня "Дельфінарій " Це райських куточок для дітей. Знаходиться від центру досить далеко. Але тепер, я можу сказати, що це вартувало наших зусиль для того, щоб побачити прекрасне та незабутнє шоу.
Залишилося купити квиточок і Вуаля ми в середині, нам ще пощастило першими зайти у зал) і місця супер!
Сьогодні 18'09'18 ми вирушаємо в Сколе. Сколівські бескиди... електричка Львів — Мукачево та зустріч з вокзалом.
Буково-смерекові ліси стоять повз колії, та дорога в нікуди.
Саме чому ми вибрали м. СКОЛЕ?
1. Це гірське повітря;
2. Недалеко від Стрия;
3. Палац Гредлів.
Почнемо з палацу та овіяними легендами.
У Сколе приїхав граф Кінський, який купив землі у графа Потоцького та відкрив найбільшув Галичині сірникову фабрику і в той
же часпочав будувати палац.
Після його смерті, родичі продали землі. І їх викупили, а точніше: під
час гри в казино, один із братів Гредлів зірвав джекпот, та за ті кошти не лишень палац купив, а заснував фірму «Брати барони
Гредлі». А ще цікавий факт: те, що брати Гредлі ніколи не жили в палаці.
А для розвитку бізнесу, вигадали, як заохочувати багатих
людей купувати в них деревину. Серед розваг, кілька разів на рік організовували
мисливські фестивалі із гончими собаками, а на маленькій вузькоколійних
платформах їздили в гори на полювання. Чим грубші в оленя роги з багатьма
відростками, тим унікальний трофей.
Навіть в Букінгемському палаці,
стояв паркет зі Сколів.
Селяни почали відчувати присмак
життя. Стало багато п’яниць серед робочих, а дружини
приходили жалілися. І тут брати Гредлі придумав ввести монету, де можна
купувати всі продукти окрім алкоголю, але це монета виключно діяла в околицях
міста, така система подіяла.
Ну і з приходом війни в палаці
розмістилися НКВД, потім інтернат…
Дорогою до центру зустрічаються будинки мабуть колишніх магнатів.
Школа мистецтв
В самому центрі розташована будівля «Верховних правителів»
На задньому фоні пам'ятника є супермаркет «РУКАВИЧКА»
Кутова будівля, яка слугує для рекламних занавіс.
Також неподалік від центру є школа, яка нагадує замок.
В кожному місті є пам'ятник Тарасу Шевченку і тут також є...
Костел Семи Скорбот Діви Марії...
Нагадує костел у Гніздичеві.
Пам'ятник Соколятам. Полетіли та не поверулися 5 синів соколят.
Біля школи є такі пам'ятки. Під одним дахом Франко з Шевченком. Тримають в руках книгу пізнання. А поруч сирітка кобзар. 
Кобзар мабуть співає: Думи мої думи, лихо мені з вами. Бо дуже сумний і в роздумах. 
І поети в стані роздумів. 
