Одеса

Приморський бульвар

Одеський порт

Одним із найбільших портів Чорного і азовського моря вважається Одеський порт.

Міжнародні круїзні лайнери пришвартовуються по обидві сторони набережної.

Перед будівлею морського вокзалу можна помітити скульптуру Ернста Невідомого під назвою «Золотий хлопчик», яка є символом удачі моряків і мандрівників.

 Морський вокзал Одеси являє собою унікальне творіння таланту, гармонійно поєднала в собі метал і скло. 

Поряд з будівлею морського вокзалу знаходиться готельний комплекс «Одеса»

 

Потьомкінські сходи 

Потьомкінські сходи мають 192 сходинки. Світлий князь Воронцов подарував своїй дружині Єлизаветі, сходи коштували місту 800 тис. рублів.

Ейфелева вежа - символ Парижу, а в Одесі -  Потьомкінські сходи.

Одеський національний академічний театр опери та балету

Пам'ятник Рішельє

Тещин міст

Пам'ятник Катерині II 

Воронцовський палац

Колись на місці палацу, який розташувався на краєчку приморського пагорба, стояла Хаджибей – турецька фортеця. Звели Воронцовський палац в 1827 році, згідно з проектом архітектора Ф. К. Боффо. 

Бельведер Воронцовського палаца

Колонада Воронцовського палацу - одне з найулюбленіших місць одеситів. Відома легенда свідчить, що в позаминулому столітті на території колонади знаходився ресторан, хазяїн якого займався торгівлею рабами. Він наливав клієнтам, доводячи їх «до кондиції». Після цього проводжав клієнтів через замуровані двері в Одеські катакомби, які тягнулися через місто. Власник ресторану виводив людей через тунелі до турецьких судів, які доставляли полонених на работоргові ринки.

Нині Воронцовська колонада є однією з найулюбленіших пам'яток одеситів і гостей міста, а також місцем проведення різних урочистостей. Так, 14 липня 2010 року на території колонади проходило світлове графіті-шоу за участю французьких і українських ді-джеїв на честь дня узяття Бастилії, національного свята Франції.

Пам'ятник першому градоначальнику Одеси, російському адміралу Хосе де Рібасу було відкрито 1994 року. Автори — скульптор О. Князік і архітектор В. Глазирін.

По місті

Арабський культурний центр

Одеський залізничний вокзал

Миколаїв

Весь наш маршрут мав виглядати так: Урочище Прийма та Стільсько, городище Білих Хорватів.

Але все залежить від природних умов, тому ми тільки побачили м. Миколаїв.

Церква святого Миколая

Площа Ринок. Тут багато дерев, пам’ятник Тарасу Шевченку і статуя Діви Марії. 

Парк симпатичний.

                 

Католицький костел святого Миколая:

Табличка зі словами Шевченка:

І каплиця на горі:

Кіт, який переслідував мене:

Тут ми змогли сховатись від капостей природи.

Печерний монастир біля села Розгірче

Як ми добирались до села Розгірче?

Електричка (Мукачево - Лавочне), відправлення зі Стрия 10:42. Наша зупинка с. Нижня Стинава, прибули туди приблизно о 11:15.

Ціна на квиток: 6,00 грн.

Приїхавши в с. Нижня Стинава, йдемо до села Розгірче, минаючи довгий - довгий міст...

Який простягається через річку Стрий. 

Видно церкву.

Чудовий краєвид.

Сірководневе джерело. Зробимо зупинку

Ось і добрались до станції села Розгірче.

Зелений "коврик", який покриває дорогу до монастиря.

До церкви вели двоє дверей, про що свідчать врубки для масивних одвірків. 

Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі розташовувались житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз розташована маленька ікона, яка встановлена у 2003 році. 

Стіни печерного монастиря розписані різними написами, найстаріший з яких відноситься до 1675 року.

Знизу до церкви ведуть витесані в скелі 18 сходинок, біля яких - вертикальні отвори. Вони використовувались для кріплення конструкцій дерев'яних перил. Праворуч на рівні входу підтесана неширока площадка, яка веде до місця, де кріпився образ. Зараз тут видовбана прямокутної форми неглибока ніша.