Миколаїв

Весь наш маршрут мав виглядати так: Урочище Прийма та Стільсько, городище Білих Хорватів.

Але все залежить від природних умов, тому ми тільки побачили м. Миколаїв.

Церква святого Миколая

Площа Ринок. Тут багато дерев, пам’ятник Тарасу Шевченку і статуя Діви Марії. 

Парк симпатичний.

                 

Католицький костел святого Миколая:

Табличка зі словами Шевченка:

І каплиця на горі:

Кіт, який переслідував мене:

Тут ми змогли сховатись від капостей природи.

Печерний монастир біля села Розгірче

Як ми добирались до села Розгірче?

Електричка (Мукачево - Лавочне), відправлення зі Стрия 10:42. Наша зупинка с. Нижня Стинава, прибули туди приблизно о 11:15.

Ціна на квиток: 6,00 грн.

Приїхавши в с. Нижня Стинава, йдемо до села Розгірче, минаючи довгий - довгий міст...

Який простягається через річку Стрий. 

Видно церкву.

Чудовий краєвид.

Сірководневе джерело. Зробимо зупинку

Ось і добрались до станції села Розгірче.

Зелений "коврик", який покриває дорогу до монастиря.

До церкви вели двоє дверей, про що свідчать врубки для масивних одвірків. 

Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі розташовувались житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз розташована маленька ікона, яка встановлена у 2003 році. 

Стіни печерного монастиря розписані різними написами, найстаріший з яких відноситься до 1675 року.

Знизу до церкви ведуть витесані в скелі 18 сходинок, біля яких - вертикальні отвори. Вони використовувались для кріплення конструкцій дерев'яних перил. Праворуч на рівні входу підтесана неширока площадка, яка веде до місця, де кріпився образ. Зараз тут видовбана прямокутної форми неглибока ніша.

Буковель

Зупинились ми в селі Татарів, де був будинок Край Села.

Зимовий відпочинок, ну не зовсім виглядає з нашого вікна зимовим)

Казкова атмосфера, усміхнені обличчя... прибуття на місце та трошки відпочинку після мандрівки.
Набралися сил, вирушаємо на Гірськолижний курорт Буковель, який знаходиться на висоті 920 метрів н.р.м. Сезон катання розпочинається з листопада до середини квітня.
Ось така краса видніється з парковочної зони.

Вигляд на гору, нумо мерщій кататися.

Перший раз я стала на лижі)

Зима на Буковелі, це ж звісно асоціація — лижі та сноуборди.
Але ми потрапили в період не дуже сніжної зими. Буковель вирішив питання, як засніжити траси, в періоди не справжньої теплої зими, але насправді таке буває вкрай рідко, але буває... це звісно на наш відпочинок не повпливало, оскільки на території поставлено багато «пушок», які засипають штучним снігом. 

Я тільки початківець, отже вибір трас тут можливий різноманітної складності та довжина, яка буде стартувати від 300 м. 

Також можна займатися із інструктором...

Але я вибрала самостійне катання, без інструктора, але по інструктажу своїх колег одногрупників.

Вечоріє, останні сили на підняття. І яка краса. Ура!

Катаємось на лижах та насолоджуємось краєвидами...